каркас

КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Прозорі каркаси майбутніх заводів — як величезні степові елінги на горизонті (Ю. Яновський); Дерев'яний каркас засолювального сараю, з якого зняли брезентове покриття, стояв сиротливо, біліючи тонкими кроквами (І. Багмут); Вони йшли поміж садків, у яких чорніли кістяки спалених хатів (Є. Гуцало); Видно було кілька обпалених війною коробок, біля них теж уже йшла робота, і весь Хрещатик скидався на дільницю якогось величезного будівництва (В. Собко); Громов надписує ящик своїми ініціалами. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата, що його допіру зняли з фундаменту (В. Кучер); Рухались також усі інші частини машини.., блискучі залізні дрюки то висувались наперед, то подавалися в глибину корпусу (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

каркас — карка́с 1 іменник чоловічого роду основа; кістяк карка́с 2 іменник чоловічого роду залізне дерево Орфографічний словник української мови
каркас — Снасть, кістяк, (хати) зводини; П. основа; (у залізобетоні) арматура. Словник синонімів Караванського
каркас — [каркас] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
каркас — I -а, ч. Металева чи дерев'яна основа якої-небудь речі, споруди тощо; кістяк. II -а, ч. Дерево родини в'язових, що має дуже міцну деревину; залізне, кам'яне дерево. Великий тлумачний словник сучасної мови
каркас — Кістяк Словник чужослів Павло Штепа
каркас — карка́с (франц. carcasse, від італ. carcassa) кістяк, несуча основа будь-якого виробу, що складається з комбінації лінійних елементів, скріплених між собою. К. бувають з деревини, сталі, залізобетону тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
каркас — КАРКА́С¹, а, ч. Металева або дерев’яна основа якої-небудь речі, споруди тощо; кістяк. І хати ще нема. Її прозорий каркас із свіжообтесаних балок ще має вигляд легкого рисунка в голубому повітрі (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
каркас — (італ., фр. — остов, скелет) Кістяк, основа конструктивного елемента, будинку, який складається зі скріплених між собою стрижнів, визначає форму та забезпечує міцність, тривалість і стійкість споруди чи її частини. Архітектура і монументальне мистецтво