картопляник
КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена). Замовив рублені котлети з макаронами — це був його обід, сніданок і вечеря (Л. Дмитерко); Андрій напівжартома мріяв уголос: — Привеземо борошенця, в Кузьми картопля є — попросимо, щоб картопляників напекли... (О. Бойченко); Подавальщиці хутко біжать довгими проходами за гарячими шніцелями (О. Донченко).
МЛИНЕ́ЦЬ (м'який коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді); ОЛА́ДОК, ОЛА́ДКА (невеликий товстий); ДЕРУ́Н, КАРТОПЛЯ́НИК (з тертої картоплі). -. Іди, Єгоре, млинцями почастую (А. Шиян); Артем ще спав, а Остап і вмився вже, уже й "Богу" мати йому проказала — сидів біля вікна з оладком (А. Головко); Він за стіл не вміє сісти, Дерунів не хоче їсти, Помідорів, огірків І печених буряків (П. Воронько); Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за терку: вирішила з Христею картопляників на салі напекти (Я. Гримайло).
Значення в інших словниках
- картопляник — картопля́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- картопляник — -а, ч. 1》 Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). 2》 Те саме, що дерун II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картопляник — КАРТОПЛЯ́НИК, а, ч. 1. Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). Лежало на чистому рушнику кілька перепічок і картопляників (Ю. Яновський); – Звари щось. – Картопляник зварю й прибіжу... (Микита Чернявський). 2. Те саме, що деру́н². Словник української мови у 20 томах
- картопляник — Карто́пля́ник, -ка і -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- картопляник — КАРТОПЛЯ́НИК, а, ч. 1. Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). Лежало на чистому рушнику кілька перепічок і картопляників (Ю. Янов., Мир, 1956, 276). 2. Те саме, що деру́н². Словник української мови в 11 томах
- картопляник — Картопляник, -ка м. = картоплище. Словник української мови Грінченка