1. Словник синонімів української мови

карточка

ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Він пише багато, куди попало і кому попало, з єдиною метою — одержати фотографію. Якщо ж він досягає свого, то кілька днів ходить, розмахуючи карткою, показує кожному свою дівчину (О. Гончар); Старший мій брат Степан просив прислати фото нашої Глодоської хати, і ту світлину зробив для нього учитель (Т. Масенко); Над столом висить велика рамка, в якій позбирано всі сімейні фотознімки (Є. Гуцало); Знімки вчених вийшли всі вдалі (П. Загребельний); Прикрашала кімнату велика фотокартка у дубовій лакованій рамі — випуск агрономічного факультету (Ю. Мушкетик); (Пелагія:) Оцю фотокарточку Юля привезла з Москви. Недавно фотографувалася (З. Мороз); — Колись — знімемося й карточками обміняємося. Добре? (С. Васильченко); — З того часу, як почули про музей, усі фотографи здають мені відбитки (В. Кучер); Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Л. Первомайський); Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карточка — Листок паперу, книжки [V] Словник з творів Івана Франка
  2. карточка — ка́рточка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. карточка — див. квиток; лице Словник синонімів Вусика
  4. карточка — -и, ж. Те саме, що картка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карточка — Картка, фото Словник чужослів Павло Штепа
  6. карточка — КА́РТОЧКА, и, ж. Те саме, що ка́ртка. Од брата одібрав карточки, з його і з його жінки (Панас Мирний); На стіні висить вишитий рушник, радується, що обрамлює шлюбну карточку тата і мами (Б. Харчук); Були це часи голодовки. Хліб .. Словник української мови у 20 томах
  7. карточка — колупну́ти в ка́рточку, вульг. Ударити по обличчю. — Ух, ти ж. Пусти, я його колупну в карточку (І. Микитенко). Фразеологічний словник української мови
  8. карточка — КА́РТОЧКА, и, ж. Те саме, що ка́ртка. Він виїхав, зоставивши Начкові лиш коротку карточку, що від’їжджає на пару днів (Фр., VI, 1951, 296); Од брата одібрав карточки, з його і з його жінки (Мирний, V, 1955, 348); Були це часи голодовки. Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  9. карточка — рос. карточка вид облікового реєстру, що являє собою окремий аркуш (бланк). Eкономічна енциклопедія
  10. карточка — Ка́рточка, -ки ж. ум. отъ карта. 1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка. 2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати. 3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Словник української мови Грінченка