1. Словник синонімів української мови

картуз

КАШКЕ́Т (чоловічий головний убір з козирком), КАРТУ́З, КАШКЕ́ТКА розм., КОЗИРО́К діал.; КЕ́ПІ, КЕ́ПКА, КЕ́ПА (такий убір з м'яким козирком та верхом без околичок). На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (О. Довженко); Старий солдатський картуз, мабуть, подарунок якогось фронтовика, зсунувся на потилицю (С. Журахович); Твердохліб підійшов до чоловіка в новій кашкетці (А. Головко); — Коли б іще хоч новеньку свитку пошили батько та козирок новий купили (С. Васильченко); До кімнати увійшов у плащі з піднятим коміром, у кепі з великим дашком високий, тонкий, трохи сутулуватий парубок (П. Дорошко); Він взяв свою сіру з коричневими крапками кепку-восьмиклинку (М. Рудь); — Документи перевіряють, — обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картуз — карту́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. картуз — Кашкет, кашкетка; (кепі) кепка, р. кепа. Словник синонімів Караванського
  3. картуз — -а, ч. Те саме, що кашкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. картуз — Кашкет, див. фуражка Словник чужослів Павло Штепа
  5. картуз — КАРТУ́З, а́, ч. Те саме, що кашке́т. – А шкода, добрий картуз та передраний козирок, – додав він, розглядаючи (Панас Мирний); Батько стоїть без картуза серед двору: гранчаста, загоріла шия, а сінину з чуба вітер висмикнув (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. картуз — КАРТУ́З, а́, ч. Те саме, що кашке́т. — А шкода, добрий картуз та передраний козирок,— додав він, розглядаючи (Мирний, І, 1954, 312); Картуз ще місяць тому був новісінький, козирок блищав, мов дзеркальце (Донч., V, 1957, 7). Словник української мови в 11 томах