карточка

рос. карточка

вид облікового реєстру, що являє собою окремий аркуш (бланк).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карточка — ка́рточка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. карточка — Листок паперу, книжки [V] Словник з творів Івана Франка
  3. карточка — ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Словник синонімів української мови
  4. карточка — колупну́ти в ка́рточку, вульг. Ударити по обличчю. — Ух, ти ж. Пусти, я його колупну в карточку (І. Микитенко). Фразеологічний словник української мови
  5. карточка — Ка́рточка, -ки ж. ум. отъ карта. 1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка. 2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати. 3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Словник української мови Грінченка
  6. карточка — КА́РТОЧКА, и, ж. Те саме, що ка́ртка. Од брата одібрав карточки, з його і з його жінки (Панас Мирний); На стіні висить вишитий рушник, радується, що обрамлює шлюбну карточку тата і мами (Б. Харчук); Були це часи голодовки. Хліб .. Словник української мови у 20 томах
  7. карточка — -и, ж. Те саме, що картка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. карточка — див. квиток; лице Словник синонімів Вусика
  9. карточка — Картка, фото Словник чужослів Павло Штепа
  10. карточка — КА́РТОЧКА, и, ж. Те саме, що ка́ртка. Він виїхав, зоставивши Начкові лиш коротку карточку, що від’їжджає на пару днів (Фр., VI, 1951, 296); Од брата одібрав карточки, з його і з його жінки (Мирний, V, 1955, 348); Були це часи голодовки. Хліб.. Словник української мови в 11 томах