квітчастий
БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Іваненко); Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (М. Коцюбинський); Ходить він (Яків) паничем, розчісує кучері на потилицю, в'яже до сорочки кольористі краватки (С. Васильченко); З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (І. Кириленко); Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький). Літній день вставав у всій своїй красі й пишноті, озвучений і розцвічений (О. Гуреїв). — Пор. різноба́рвний, 1. яскра́вий.
КВІТЧА́СТИЙ (КВІТЧА́ТИЙ рідше) (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Леся Українка); Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Словник Б. Грінченка).
ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙ книжн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙ заст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); — Ніч-зоря... як це мило сказано! — захоплено вигукнула ад'ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув (Боженко), не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний (лист) трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). — Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.
Значення в інших словниках
- квітчастий — квітча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- квітчастий — Барвистий, кольористий, строкатий, ряснобарвий, різнобарвний; квітастий, квітчатий. Словник синонімів Караванського
- квітчастий — див. барвистий; прикрашений Словник синонімів Вусика
- квітчастий — -а, -е. 1》 Укритий квітами. || Який зображує квіти, зелень. 2》 Різного кольору; різнобарвний. || Пістрявий, строкатий. 3》 перен. Дуже прикрашений; примхливий, пишний (про мову, слова тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- квітчастий — КВІТЧА́СТИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Дітей маленьких двоє .. по квітчастих Лугах підгірських .. Ішли з села (І. Франко); Швидко, швидко летить поїзд!.. Словник української мови у 20 томах
- квітчастий — Квітча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- квітчастий — КВІТЧА́СТИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Дітей маленьких двоє.. по квітчастих Лугах підгірських.. Ішли з села (Фр., X, 1954, 49); Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- квітчастий — Квітчастий, -а, -е 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Шевч. 628. Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. О. 1861. II. 49. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Словник української мови Грінченка