квітучий

ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров'я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). (Принцеса:) Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). — Пор. 1. си́льний.

КВІТЧА́СТИЙ (КВІТЧА́ТИЙ рідше) (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки — все так швидко повстає і зникає (Леся Українка); Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітучий — квіту́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. квітучий — [кв'ітучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. квітучий — -а, -е. 1》 Укритий квітами. || Пишно розквітлий, розкішний. 2》 перен. Який має прекрасний зовнішній вигляд; повний сил, здоров'я. || Свіжий, здоровий (про обличчя, вигляд). 3》 перен. Який успішно розвивається, процвітає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квітучий — КВІТУ́ЧИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Пролинувши через квітучу луку, вона піднялась на гору, стала з очей зникати... (Панас Мирний); // Який квітне; квітконосний (у 2 знач.), квітний. Словник української мови у 20 томах
  5. квітучий — КВІТУ́ЧИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Очима перебігав він квітучі поля округи (Вовчок, І, 1955, 350); Пролинувши через квітучу луку, вона піднялась на гору, стала з очей зникати… (Мирний, І, 1949, 168); // Пишно розквітлий, розкішний. Словник української мови в 11 томах