квітучий

Значення в інших словниках

1. квітучий — квіту́чий прикметник Орфографічний словник української мови
2. квітучий — -а, -е. 1》 Укритий квітами. || Пишно розквітлий, розкішний. 2》 перен. Який має прекрасний зовнішній вигляд; повний сил, здоров'я. || Свіжий, здоровий (про обличчя, вигляд). 3》 перен. Який успішно розвивається, процвітає. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квітучий — КВІТУ́ЧИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Пролинувши через квітучу луку, вона піднялась на гору, стала з очей зникати... (Панас Мирний); // Який квітне; квітконосний (у 2 знач.), квітний. Словник української мови у 20 томах
4. квітучий — ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров'я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). (Принцеса:) Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). — Пор. Словник синонімів української мови
5. квітучий — КВІТУ́ЧИЙ, а, е. 1. Укритий квітами. Очима перебігав він квітучі поля округи (Вовчок, І, 1955, 350); Пролинувши через квітучу луку, вона піднялась на гору, стала з очей зникати… (Мирний, І, 1949, 168); // Пишно розквітлий, розкішний. Словник української мови в 11 томах