клечання

ЗЕ́ЛЕНЬ збірн. (зелені рослини — дерева, кущі, трави і т. ін.), ЗІ́ЛЛЯ, ЗЕЛО́ поет., ЗЕ́ЛЕННЯ діал., ЗЕЛЕНА́ рідко; КЛЕ́ЧАННЯ, МАЙ діал. (яким прикрашають хату, подвір'я на Зелені свята). За три дні змело сніг, з землі показалася перша зелень — проліски, фіалочки (Панас Мирний); В степу хліба пішли в ріст — наливатися стали, і на городах зілля зазеленіло, як рута (А. Головко); Навесні оживає земля, купається в молочних випарах туманів і проростає першим зелом трав та хліба (І. Цюпа); — У нашому селі здавна існує звичай: чепурити долівку зеленням всяким, гілками дерев (М. Чабанівський); Вогкий берег уже проколює тендітна лугова зелена, нею проростає і забита землею щілина в човні (М. Стельмах); Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Ю. Яновський); Їде віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клечання — кле́чання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клечання — див. ЗЕЛЕНЬ. Словник синонімів Караванського
  3. клечання — -я, с. 1》 етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. 2》 поет. Зелена рослинність, зелень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клечання — КЛЕ́ЧАННЯ, я, с. 1. етн. Гілки з листям, якими на Зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали [батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Т. Шевченко); Наталка ламала клечання і обвішувала ним коні (І. Багряний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. клечання — Кле́чання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. клечання — КЛЕ́ЧАННЯ, я, с. 1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали [батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. Словник української мови в 11 томах
  7. клечання — Кле́чання, -ня с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. Словник української мови Грінченка