1. Словник синонімів української мови

клубуватися

КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. (утворюючи хвилясту масу, схожу на завитки). Ранковий легкий туман клубочився над Дніпром (В. Собко); Дим почав клуботатись над припічком, шукав проходу (Панас Мирний); Біла пара клубоче над кіньми (О. Довженко); Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (О. Ільченко); Кублився в заметах вогкий дим (П. Панч); Чад і дим з нори кужелиться (Словник Б. Грінченка); Над будинками кучерявилися димки (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубуватися — клубува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. клубуватися — див. валувати Словник синонімів Вусика
  3. клубуватися — -ується, недок., діал. Клубочитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клубуватися — КЛУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал. Клубочитися (у 1 знач.). На леваді ліниво клубувався туман, нечутно скрапувала роса з верб (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. клубуватися — КЛУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал. Клубочи́тися (у 1 знач.). Дим почав клубуватися. Словник української мови в 11 томах