1. Словник синонімів української мови

кобка

ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С. Васильченко); — Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба, промимрив він, нап'яв на голову каптура й пішов (М. Чабанівський); Виходить у плащі з капюшоном на голові.. Ірина (І. Кочерга); Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру (Словник Б. Грінченка); — Здорові! — привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку (Панас Мирний); Люди оглянулись, розглядаючи чоловіка в сіряку з відкинутою назад кобкою (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобка — ко́бка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. кобка — -и, ж., діал. Відлога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобка — КО́БКА, и, ж., діал. Те саме, що ко́ба. – Та буде тобі з тими щенятами водитися, – суворо промовив Колісник, накидаючи легку кобку свого сірого балахону на голову (Панас Мирний); Була на йому міщанська одіж... Словник української мови у 20 томах
  4. кобка — КО́БКА, и, ж., діал. Відлога. — Та буде тобі з тими щенятами водитися,— суворо промовив Колісник, накидаючи легку кобку свого сірого балахону на голову (Мирний, III, 1954, 364); Була на йому міщанська одіж, а поверх усього одягнений був великий кобеняк з кобкою (Л. Янов., І, 1959, 42). Словник української мови в 11 томах