1. Словник синонімів української мови

колектив

КОЛЕКТИ́В (сукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами); ПЕРСОНА́Л (особовий склад працівників установи, підприємства, відділу і т. ін.); ГРОМА́ДА (група людей, об'єднана спільністю становища, інтересів тощо). Найбільше дивувало те, що Лукашевич цуралась колективу (О. Донченко); — Тепер я набираю для експедиції топографів, штурманів, гідрологів та геологів — увесь персонал (З. Тулуб); Цілою громадою стали вони на косовицю до сіна (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колектив — (люди, що разом працюють) (особовий склад) персонал, (з'єднані спільними інтересами) громада. Словник синонімів Полюги
  2. колектив — колекти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. колектив — Група людей, діяльність яких направлена на досягнення соціально-значимих цілей, яка об’єднує своїх членів як самим процесом діяльності, так і її організацією та системою стимулювання. Виділяють... Словник із соціальної роботи
  4. колектив — (лікарні) штат, персонал, особовий склад, обслуга; (бойовий) команда, ЕКІПАЖ; (виконавців) трупа, ансамбль, жм. артіль, гурт. Словник синонімів Караванського
  5. колектив — -у, ч. Сукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами. || Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колектив — КОЛЕКТИ́В, у, ч. Група людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами. Минуло ще з півгодини мовчання і тиші. Одне стало цілком ясно Марині: залишатися поза роботою, поза колективом вона не може (В. Словник української мови у 20 томах
  7. колектив — колекти́в (від лат. collectivus – збірний) суспільна форма об’єднання людей, що виникає на основі їхньої спільної праці, спільних громадських інтересів, яким підпорядковуються дії, вчинки, інтереси окремих осіб (напр., виробничий К., трудовий К.). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. колектив — Колекти́в, -ву, -вові; -ти́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. колектив — КОЛЕКТИ́В, у, ч. Сукупність людей, об’єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами. Без колективу людина не знала б ні щастя, ні радощів (Гур. Словник української мови в 11 томах
  10. колектив — рос. коллектив 1. Група, сукупність людей, що працюють в одній організації (підприємстві, установі). 2. У широкому розумінні — люди, об'єднані загальними ідеями, інтересами. Eкономічна енциклопедія