1. Словник синонімів української мови

колона

КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О. Гончар); Ми зустріли колону артилерії на гусеничних тракторах (Л. Смілянський); Потяглися валками дорогі карети, запряжені впростяж дорогими кіньми. За обозом челядинці гнали цілу череду товару, овець та баранів на заріз для панського столу (І. Нечуй-Левицький); Дощ. Валки машин в невилазних калюжах (О. Довженко); А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: "магайбі!" або дороги розпитатися (Марко Вовчок); Через місток хура йшла, так що возів двадцять (Г. Квітка-Основ'яненко).

КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Листи матеріалів, Колонки цифр холодні, Але який всетворчий Огонь їх осявав! (М. Бажан); Почувалося, що план для Сафарова — це не сухі колони цифр, не розпухла папка з паперами (О. Донченко); Виносить (Мартіан) .. календар — мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці (Леся Українка); На аркуші з школярського зошита.. стояли стовпчики арифметичних прикладів (Ю. Збанацький); Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер (І. Франко); Тепер він перебігав їх (газети) стоячи, мотаючи головою по шпальтах вгору і вниз (Ю. Смолич).

ПА́М'ЯТНИК (архітектурна чи скульптурна споруда в пам'ять або на честь визначної особи, події); МОНУМЕ́НТ (велична споруда); МЕМОРІА́Л (поховальна або тріумфальна споруда); КОЛО́НА, СТОВП (який формою нагадує стовбур); ОБЕЛІ́СК (чотиригранний). Становімо пам'ятника, нехай стоїть наш Кобзар на правічну славу! (Ю. Яновський); На площі височіє монумент; Ми повинні створити меморіали на місці сіл, повністю знищених німецько-фашистськими окупантами за допомогу партизанам (із газети); На кожному метрі по праву Народ мій поставити б міг Колону матросу на славу, Що ворога тут переміг (М. Нагнибіда); Живую положили В домовину!.. Й сина з нею!.. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Т. Шевченко); На одному з поворотів вони побачили високий обеліск з рудого граніту, споруджений на місці якоїсь давно забутої значної події (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колона — Коло́на: — кіл, кілок [1] Словник з творів Івана Франка
  2. колона — (транспорт, розташований в одну лінію) валка; (група підвід) обоз, хура. Словник синонімів Полюги
  3. Колона — Колона́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. колона — БУД. стовп, підпора, (вмурована в стіну) пілястра; (з піромідальним вершком) обеліск; (бійців) ВІЙ. лави; (авт) валка, р. ґирилиця; колонка. Словник синонімів Караванського
  5. колона — див. багато; ватага; підпора Словник синонімів Вусика
  6. колона — -и, ж. 1》 Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови тощо. || Пам'ятник у вигляді стовпа, споруджений на честь якої-небудь події або для увічнення видатної чи славної ділами людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. колона — Стовп, див. колюмна, філяд Словник чужослів Павло Штепа
  8. Колона — Від лат. «соluмеn» – «стовп для підтримки даху будинку». У масонстві її символізм стосується підтримки ложі трьома чеснотами: Мудрістю, Силою і Красою. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  9. колона — КОЛО́НА, и, ж. 1. Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови і т. ін. Минали гімназичний будинок, застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон (М. Словник української мови у 20 томах
  10. колона — коло́на (франц. colonne, італ. соlonna, від лат. columna) 1. Вертикальна опора, що підтримує балку, антаблемент або п’яту арки, має базу, стовбур, капітель. 2. Вертикальна, відносно висока частина машинної станини круглого, рідше прямокутного перетину. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. колона — I вертикальний циліндричний апарат для здійснення проточних процесів за участю газів та рідин; уможливлює збільшення поверхні дотику різних фаз речовин, а отже, інтенсифікацію процесів (напр., абсорбції, ректифікації); розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  12. колона — п’я́та коло́на, книжн. Люди, які займаються підривною, антидержавною діяльністю в країні. П’ятою колоною було названо агентуру генерала Франко (З газети). Фразеологічний словник української мови
  13. колона — Коло́на, -ни; -ло́ни, -ло́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. колона — КОЛО́НА, и, ж. 1. Частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови тощо. Минали гімназичний будинок, застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  15. колона — (фр. < лат. — стовп) Кругла або багатокутна у перетині підпора, звичайно складається з увінчаного капітеллю фусту (стовбура), що може спиратися на базу. Являючись компонентом стояково-балкової конструктивної системи... Архітектура і монументальне мистецтво