1. Словник синонімів української мови

контролювати

КОНТРО́ЛЬ, КОНТРОЛЮВА́ННЯ, РЕВІ́ЗІЯ, РЕВІЗУВА́ННЯ, ІНСПЕ́КЦІЯ, ІНСПЕКТУВА́ННЯ. Треба було забезпечити контроль над усіма вузлами комунікацій (Ю. Смолич); Був переконаний.., що йому дали на контролювання найнебезпечніших державних злочинців (Григорій Тютюнник); Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах (О. Гончар). — Пор. контролюва́ти.

КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док.: проконтролюва́ти, проревізува́ти, проінспектува́ти. — Що це?! ти надумався контролювати мене?! Чи не маю я геть на все поперед прохати твого дозволу?! — сердито перебив сина пан Присташ (А. Кримський); — А хто приїде ревізувати? (В. Кучер); Весь тиждень він віддавався роботі, інспектував школи і серед тижня рідко бував удома (В. Земляк). — Пор. перевіря́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контролювати — контролюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. контролювати — Перевіряти, здійснювати контроль, тримати під контролем, (пресу) цензурувати, п! НАГЛЯДАТИ; п-к -ЮЮЧИЙ, що контролює, призначений контролювати, зайнятий контролем, контролер, контрольний, перевірчий, для контролю. Словник синонімів Караванського
  3. контролювати — [контрол'уватие] -роул'уйу, -роул'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. контролювати — -юю, -юєш, недок., перех. Перевіряти кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контролювати — див. ревізувати, провіряти Словник чужослів Павло Штепа
  6. контролювати — КОНТРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, що. Здійснювати контроль (у 1, 4 знач.) або нагляд (у 1 знач.). Богдан знайшов чудовий спосіб контролювати вплив опромінення міліметровими радіохвилями й інфразвуковими коливаннями на корів (В. Словник української мови у 20 томах
  7. контролювати — контролюва́ти (франц. controler) перевіряти, спостерігати за правильністю чиїхось дій, здійснювати контроль. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. контролювати — Контролюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. контролювати — КОНТРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Перевіряти кого-, що-небудь. Бої штурмових груп він контролював особисто (Гончар, І, 1954, 189); Виконання кошторису.. систематично контролює бухгалтерія (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах