контролювати

Перевіряти, здійснювати контроль, тримати під контролем, (пресу) цензурувати, п! НАГЛЯДАТИ; п-к -ЮЮЧИЙ, що контролює, призначений контролювати, зайнятий контролем, контролер, контрольний, перевірчий, для контролю.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

контролювати — контролюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
контролювати — [контрол'уватие] -роул'уйу, -роул'уйеиш Орфоепічний словник української мови
контролювати — -юю, -юєш, недок., перех. Перевіряти кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
контролювати — див. ревізувати, провіряти Словник чужослів Павло Штепа
контролювати — КОНТРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, що. Здійснювати контроль (у 1, 4 знач.) або нагляд (у 1 знач.). Богдан знайшов чудовий спосіб контролювати вплив опромінення міліметровими радіохвилями й інфразвуковими коливаннями на корів (В. Словник української мови у 20 томах
контролювати — контролюва́ти (франц. controler) перевіряти, спостерігати за правильністю чиїхось дій, здійснювати контроль. Словник іншомовних слів Мельничука
контролювати — КОНТРО́ЛЬ, КОНТРОЛЮВА́ННЯ, РЕВІ́ЗІЯ, РЕВІЗУВА́ННЯ, ІНСПЕ́КЦІЯ, ІНСПЕКТУВА́ННЯ. Треба було забезпечити контроль над усіма вузлами комунікацій (Ю. Смолич); Був переконаний.. Словник синонімів української мови
контролювати — Контролюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
контролювати — КОНТРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Перевіряти кого-, що-небудь. Бої штурмових груп він контролював особисто (Гончар, І, 1954, 189); Виконання кошторису.. систематично контролює бухгалтерія (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах