1. Словник синонімів української мови

конюший

КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙ розм., КОНЮ́ШИЙ заст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст., ФО́РНАЛЬ діал. — Ануте, хлопці, — гукнув на конюхів, — виведіть лишень Пашу. — Та й кінь же був, отой Паша (О. Стороженко); Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней (П. Панч); Пан дідич до слуги озвався: — .. Дай до стайні знати Там до стаєнного Гриня, Щоб комісарського коня Казав негайно осідлати! (І. Франко); Стояли вони в стайні окремо, і ніхто, крім старшого кінничого, до них близько й приступитися не смів (І. Муратов); Пани звеліли конюшим сідлати коні (І. Нечуй-Левицький); У нього були сотні коней і худоби, десятки форналів і наймитів (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конюший — Коню́ший: — стайничий [43] Словник з творів Івана Франка
  2. конюший — коню́ший іменник чоловічого роду, істота стайничий іст. Орфографічний словник української мови
  3. конюший — -ого, ч., іст. Придворна посада у Росії 15-17 ст., за традицією – вищий думний чин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конюший — КОНЮ́ШИЙ, шого, ч., заст. Головний конюх; стайничий (у 1 знач.). Конюший доглядав, як поєно з дубових відер панські цугові коні (І. Франко); Конюший кілька разів стукнув залізним кільцем у ворота. Ні звуку (В. Словник української мови у 20 томах
  5. конюший — КОНЮ́ШИЙ, шого, ч., заст. Стайничий. Конюший доглядав, як поєно з дубових відер панські цугові коні (Фр., II, 1950, 104). Словник української мови в 11 томах
  6. конюший — Конюший, -шого м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор. Словник української мови Грінченка