копія

ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота, непомітно віддалявся від неї (П. Дорошко); Іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія, чи що (Є. Гуцало); Північне наше літо, Лихий портрет південних зим, — Одна лиш мить (переклад М. Рильського); Нашу молоду поезію наводнили вірші гладкописні, безобразні, які часто являються переспівом чиїх-небудь друкованих віршів і не вносять до скарбниці нашої літератури ні зернинки чогось оригінального (А. Малишко).

ПОДО́БА (щось схоже на кого-, що-небудь; те, що нагадує собою когось, щось), ПОДОБИ́ЗНА, О́БРАЗ, КО́ПІЯ, ДУБЛІКА́Т, ДВІЙНИ́К (дуже схоже); НА́ТЯК (те, що нагадує собою когось, щось). — Хи, — подає свій голос від скрині сторож, і подоба усмішки майнула та й зникла на його зморшках (М. Стельмах); Загорнута в старовинні строї, Соломія скидалась на велику барвисту квітку, яка чомусь надбала подобизну жінки (Є. Гуцало); Синок, вірний образ батька та єдина потіха, єдина любов її життя, ..в тих самих росте ідеях (І. Франко); Вони (примуси) точна копія своїх господарів — дражливо, набурмосено гарчать один на одного (Я. Качура); Фантазія стародавніх людей взагалі мала нахил творити на небі дублікати всього того, що вона бачила на землі (Леся Українка); — А тепер ходімо по найкоштовніший скарб всесвіту, по справжній двійник Кіпріди — по прекрасну даму вельможного пана (З. Тулуб); — Що ж тепер нам робити? — шепотів Павлусь. І, зірвавшися, знову кидався вбік, роздивлявся, намагався знайти бодай якийсь натяк на справжній слід (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копія — ко́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. копія — Відтворення, репродукція, дублікат, відбиток, г. відбитка; (рукописна) список; (фотомеханічна) факсиміле; (чия) подоба, подобизна; (одна) примірник, екземпляр; пор. ІМІТАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. копія — див. схожий Словник синонімів Вусика
  4. копія — [коп'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. копія — -ї, ж. 1》 Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. || Відбиток з негатива; знімок. || Результат копіювання. Тверда копія документа спец. — виведений на папір чи ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. копія — Відписка, відпис, відбитка, віддрук, див. фотокопія Словник чужослів Павло Штепа
  7. копія — КО́ПІЯ, ї, ж. 1. Точно відтворений текст, документ і т. ін., що цілком відповідає оригіналові; список (у 3 знач.). Це була переписана рукою Жені копія листа її тата (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. копія — Ї, ж. Фотоапарат, фотографія. Треба зробити копію твоєї мармизи. Словник сучасного українського сленгу
  9. копія — ко́пія (від лат. соріа – запас, велика кількість) 1. Точний список з оригіналу. 2. Точне відтворення картини, портрета або іншого твору мистецтва. 3. Формний матеріал з зображенням, нанесеним способом копіювання, для дальшого виготовлення друкарської форми. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. копія — Докладне відтворення оригіналу твору мистецтва тією ж технікою, в тому ж матеріалі й масштабі ін. художником; к. повинні бути позначені. Універсальний словник-енциклопедія
  11. копія — Ко́пія, -пії, -пією; ко́пії, ко́пій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. копія — КО́ПІЯ, ї, ж. 1. Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників.. були прикрасою в залі (Н..-Лев., І, 1956, 618); Картину ми отримали, велике спасибі за неї! Копія зовсім гарна (Л. Словник української мови в 11 томах
  13. копія — рос. копия (латин. copia-запас, велика кількість) — 1. Точне відображення, перепис оригіналу. 2. Точне відтворення оригіналу предмета, картини, документа. Eкономічна енциклопедія
  14. копія — Копія, -пії ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата. Словник української мови Грінченка