королівський

МОНАРХІ́ЧНИЙ (пов'язаний з політичним режимом на чолі з монархом), МОНАРХІ́СТСЬКИЙ, ЦА́РСЬКИЙ, КОРОЛІ́ВСЬКИЙ. Чиясь злодійкувата рука нишпорить по селах.., сіючи отруйний сморід монархічної реакції (В. Еллан); По містах пани гризуться між собою, хто за славу, хто за царську ласку (Леся Українка). — Пор. мона́рх, самодержа́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. королівський — королі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. королівський — [короул’іўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. королівський — -а, -е. 1》 Прикм. до король 1) і королева 1). || Власт. королю або королеві. 2》 Який міститься на тій половині шахової дошки, що й король. Королівський пішак. 3》 Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Мухомор королівський. 4》 перен. Найвищої якості; багатий, розкішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. королівський — КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ .. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (І. Франко); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (З. Тулуб); // Який є атрибутом влади короля. Словник української мови у 20 томах
  5. королівський — Королі́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. королівський — КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ.. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (Фр., XIII, 1954, 315); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); // Власт. Словник української мови в 11 томах
  7. королівський — Королівський, -а, -е Королевскій. Словник української мови Грінченка