1. Словник синонімів української мови

корінчастий

КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими.. ногами, він стояв біля столу, мов корчастий пеньок (А. Шиян); Надбережні корчуваті верби полоскали свої свіжі віти в запіненій.. воді (І. Ле); В огородь загородив козак аж сім високих, старих коренастих дубів (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корінчастий — корі́нчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. корінчастий — -а, -е. Який має велике, розгалужене коріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184). Словник української мови в 11 томах
  5. корінчастий — Корінчастий, -а, -е = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80. Словник української мови Грінченка