корінчастий
корі́нчастий
-а, -е.
Який має велике, розгалужене коріння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корінчастий — корі́нчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими.. Словник синонімів української мови
- корінчастий — КОРІ́НЧАСТИЙ, а, е. Який має велике, розгалужене коріння. Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Вовчок, І, 1955, 184). Словник української мови в 11 томах
- корінчастий — Корінчастий, -а, -е = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80. Словник української мови Грінченка