котлета

КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена). Замовив рублені котлети з макаронами — це був його обід, сніданок і вечеря (Л. Дмитерко); Андрій напівжартома мріяв уголос: — Привеземо борошенця, в Кузьми картопля є — попросимо, щоб картопляників напекли... (О. Бойченко); Подавальщиці хутко біжать довгими проходами за гарячими шніцелями (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котлета — котле́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. котлета — -и, ж. Харчовий виріб із посіченого чи молотого м'яса або риби, довгастої чи круглої форми. || Такий же виріб з овочів, каші. Моркв'яні котлети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котлета — Січенник Словник чужослів Павло Штепа
  4. котлета — КОТЛЕ́ТА, и, ж. Харчовий виріб із посіченого чи молотого м'яса або риби, перев. довгастої форми. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, .. не засушені (І. Словник української мови у 20 томах
  5. котлета — КОТЛЕ́ТА, и, ж. Харчовий виріб із посіченого чи молотого м’яса або риби, довгастої або круглої форми. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, .. не засушені (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Замовив [Арсен].. Словник української мови в 11 томах