кривда

НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (несправедливий учинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь); НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА (несправедливість у людських стосунках). Батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Коцюбинський); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить (Т. Шевченко); Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив (суддя) перед нею голову (Н. Кобринська).

ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал., ХАРАМА́Н діал. Не від болю сльози заблищали — Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її (землю) відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт (на торжку), цокотіння і бубоніння, а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); (Гільда:) Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів'я); Підскочив Ярема: — Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). — Пор. шахра́йство.

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); (Мартіан:) Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); (Їжак:) Прощавай, Лисичко-сестричко! Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).

I. ШКО́ДА (втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь), КРИ́ВДА, УДА́Р (ВДАР) підсил. розм. Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте! (прислів'я); Настав за нашу кривду час відплати, Підемо рвати панські кунтуші! (Д. Павличко); У відділі наросвіти.. сказали, що є думка від педагогічної роботи його звільнити. Боженок здригнув. Такого жорстокого удару він не ждав (П. Дорошко).