1. Словник синонімів української мови

криси

ВІ́НЦЯ мн. (верхній край посудини, перев. круглої), КРИ́СИ мн., ПРУГ розм. З шаплика вже через вінця ллється вода... (А. Головко); Отець Тарасій, випивши півсклянки чаю, без сорому взяв пляшку, бухнув рому у склянку і сповнив її до крис (І. Нечуй-Левицький); В карафі вино червоніє.. І щедра душа в господині — По пруг наливає мені (Л. Первомайський).

КРИ́СИ мн. (відігнуті краї капелюха, бриля), ПОЛЯ́ мн. Польова березка повилась по плечах, по рукавах сорочки, звисала з крисів бриля (М. Коцюбинський); — Панно Рено, це рондо взагалі треба забрати. Вам не можна носити капелюха з такими полями. У вас замале лице для нього (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криси — Поля (капелюха) [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. криси — кри́си множинний іменник відігнуті краї капелюха, бриля тощо; краї посуду, човна тощо Орфографічний словник української мови
  3. криси — -ів, мн. 1》 Відігнуті краї капелюха, бриля тощо. 2》 Краї посуду, човна тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. криси — Це крайки (бриля), див. фланець Словник чужослів Павло Штепа
  5. криси — КРИ́СИ, ів, мн. 1. Відігнуті краї капелюха, бриля і т. ін. Краньцовська вхопила обома руками криси свого капелюха й бігла в напрямі лісу (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. криси — Кри́си, -сів, -сам (береги) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. криси — КРИ́СИ, ів, мн. 1. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо. Польова березка повилась по плечах, по рукавах сорочки, звисала з крисів бриля (Коцюб., І, 1955, 60); Краньцовська вхопила обома руками криси свого капелюха й бігла в напрямі лісу (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах