кровинка

ДИТИ́НА (щодо батьків — син або дочка), ДИТЯ́ пестл., КРОВИ́НКА пестл., ЧА́ДО уроч., жарт., ПЛОТЬ І КРОВ (ПЛОТЬ ВІД ПЛО́ТІ) уроч., ПОРО́ДЖЕННЯ уроч.; ВИ́ШКРЕБОК зневажл. (про останню дитину в сім'ї). — Дитино моя дорога, кровинко моя виплакана (М. Стельмах); У них народилося дитя, гарненька донечка (О. Гончар); І батьки, і їхні чада спокійно відпочивають на дачах (В. Канівець); І вперше він синам сказав: ..Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (М. Бажан); — Вставай, породження богині! Ти спиш, але не сплять боги (М. Зеров); — Ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кровинка — крови́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
кровинка — див. дитина Словник синонімів Вусика
кровинка — -и, ж., розм. 1》 Крапелька крові. 2》 у сполуч. з присв. займ., перен., пестл. Про рідну дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
кровинка — КРОВИ́НКА, и, ж., розм. 1. Крапелька крові. Я чую, як серце .. б'ється, Як кожда кровинка тремтить (І. Франко); Білою хмарою, сонячним променем і переливом іволги стікав тут час, і добрий спокій входив у кожну кровинку чоловіка (М. Словник української мови у 20 томах
кровинка — без (жо́дної) крови́нки. Дуже блідий (перев. про обличчя, губи і т. ін.). Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Ю. Збанацький). (нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
кровинка — КРОВИ́НКА, и, ж., розм. 1. Крапелька крові. Я чую, як серце.. б’ється, Як кожда кровинка тремтить (Фр., XIII, 1954, 100); І тут збагнув [Турбай], що він — мужик.. Кожною кровинкою, всіма фібрами душі (Руд., Остання шабля, 1959, 161). Словник української мови в 11 томах