1. Словник синонімів української мови

кукати

II. КУВА́ТИ (про зозулю), КУ́КАТИ, КУКУ́КАТИ. — Док.: закува́ти, прокува́ти, проку́кати, прокуку́кати. Ой кувала зозуленька, тепер не чувати, Полетіла в гай зелений нічку ночувати (коломийка); Кукала зозуля од калиночки; Їхали жовніри з Україночки (пісня); Зозуля голосно кукукала (Я. Щоголів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукати — ку́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кукати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех., рідко. Те саме, що кувати II. || Видавати звуки, схожі на крик зозулі. 2》 перен., ірон. Не знаходячи іншого виходу, перебувати, сидіти де-небудь, очікуючи кращих обставин, умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кукати — КУ́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. що і без прям. дод., рідко. Те саме, що кува́ти². Росистий, свіжий ранок, зозуля кукає на Мартиновому, сонце зійшло бистро, яскраво, тріпотливо, мов живе (У. Самчук); // Видавати звуки, схожі на крик зозулі. Словник української мови у 20 томах
  4. кукати — ку́кати виглядати; довго очікувати (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кукати — КУ́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех., рідко. Те саме, що кува́ти². Раненько піп збудив Івана і каже: — Уставай, Іване, бо зозуля кукає (Калин, Закарп. казки, 1955, 198); // Видавати звуки, схожі на крик зозулі. Словник української мови в 11 томах
  6. кукати — Кукати, -каю, -єш гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430. Словник української мови Грінченка