1. Словник синонімів української мови

кукурудза

КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Найурожайніша злакова культура кукурудза, яку звуть маїсом, царицею, іспанським хлібом, турецькою пшеничкою, арабським зерном, сарачинським просом, з'явилась на європейському континенті після відкриття Колумбом Америки (з журналу); Навкруги, Забувши, де ті й береги, Шумує Хвилями пшениця, Густо-зелена кендериця Сміється, сповнена жаги (М. Рильський); — Ось потолочи тільки, іроде, мені пшінку, потолочи (Остап Вишня); — На високих стеблах кукурудзи, поміж довгим листям, заховалася смачна пшеничка (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукурудза — кукуру́дза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кукурудза — анал. маїс; жм. пшеничка, пшінка, зб. кияхи, кияшки, качани. Словник синонімів Караванського
  3. кукурудза — -и, ж. 1》 Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. 2》 збірн. Зерна цієї рослини. || Зерно в качанах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА, и, ж. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників... Словник української мови у 20 томах
  5. кукурудза — кукуру́дза вул. жандарм (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кукурудза — Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова і кормова культура; вис. до 2 м, походить із Мексики; рослина однодомна з різностатевими суцвіттями (качан в пазухах листків — жіноче суцвіття і волоток на верхівці стебла — чоловіче)... Універсальний словник-енциклопедія
  7. кукурудза — Кукуру́дза, -дзи, -дзі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА, и, ж. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників... Словник української мови в 11 томах
  9. кукурудза — Кукуру́дза, -дзи ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Чуб. V. ум. кукурудзка. Словник української мови Грінченка