1. Універсальний словник-енциклопедія

кукурудза

Однорічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова і кормова культура; вис. до 2 м, походить із Мексики; рослина однодомна з різностатевими суцвіттями (качан в пазухах листків — жіноче суцвіття і волоток на верхівці стебла — чоловіче); за посівною площею посідає 3 місце в світі серед зернових; вирощують на зерно, силос та з промисловою метою, із зерна виробляють борошно, крупи, крохмаль, спирт; підвиди к.: зубоподібна і крем'яниста (найпоширеніші), цукрова, крохмалиста, воскоподібна, лускальна (займають невел. площі), плівчаста (у промислових посівах не використовується). кукурудза

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукурудза — кукуру́дза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кукурудза — анал. маїс; жм. пшеничка, пшінка, зб. кияхи, кияшки, качани. Словник синонімів Караванського
  3. кукурудза — -и, ж. 1》 Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. 2》 збірн. Зерна цієї рослини. || Зерно в качанах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА, и, ж. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників... Словник української мови у 20 томах
  5. кукурудза — кукуру́дза вул. жандарм (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Словник синонімів української мови
  7. кукурудза — Кукуру́дза, -дзи, -дзі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кукурудза — КУКУРУ́ДЗА, и, ж. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Роставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників... Словник української мови в 11 томах
  9. кукурудза — Кукуру́дза, -дзи ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Чуб. V. ум. кукурудзка. Словник української мови Грінченка