кучерявий
КУЧЕРЯ́ВИЙ (про волосся, вовну), ВИТКИ́Й, ЗАКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ рідко; РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ (який в'ється, розвівається кучерями). Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух (І. Нечуй-Левицький); Виткі, чорні до блиску коси розкішно спадали їй на плечі, мов у дорослої дівчини (О. Гончар); Мар'ян гладив круглу закучерявлену бороду (С. Чорнобривець); Ой у мого миленького кучері кручені (коломийка); Їмості.. стали примальовувати свої личка та й свої устонька, та й свої брови, та й поправляти своє розкучерявлене волосся (Марко Черемшина).
ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙ книжн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙ заст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); — Ніч-зоря... як це мило сказано! — захоплено вигукнула ад'ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув (Боженко), не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний (лист) трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). — Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.
Значення в інших словниках
- кучерявий — кучеря́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- кучерявий — (волос) р. кручений; (вираз) пишномовний, закрутистий; (- письмо) карлючкуватий; (дуб) густолистий, розкішний; (- хмари) хвилястий. Словник синонімів Караванського
- кучерявий — I вихрастий, вихрястий, закручений, закучерявлений, колечковатий, колечкуватий, кручений, кудеревенькии, кудеревии, кудерець, кудернии, кудерявии, кудра, кудрастий, кудрявець, кудрявий, кудрявчик, кучерявець, кучерявчик II див. розлогий; чубатий Словник синонімів Вусика
- кучерявий — [кучеир’авией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- кучерявий — -а, -е. 1》 Який закручується (про волосся, шерсть). 2》 Який має кучері; з кучерями. || у знач. ім. кучерявий, -вого, ч.; кучерява, -вої, ж. Людина з волоссям, що закручується. || перен. З густим, розкішним листям (про дерева). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кучерявий — КУЧЕРЯ́ВИЙ, а, е. 1. Який закручується (про волосся, шерсть тощо). Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною (І. Нечуй-Левицький); Мар'я .. Словник української мови у 20 томах
- кучерявий — А, -е. Грошовитий, впливовий. Кучерявий бізнесмен. Словник сучасного українського сленгу
- кучерявий — Кучеря́вий, ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кучерявий — КУЧЕРЯ́ВИЙ, а, е. 1. Який закручується (про волосся, шерсть). Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною (Н.-Лев., II, 1956, 264); Чи давно вона була в кухні,— Мар’я.. Словник української мови в 11 томах
- кучерявий — Кучерявий, -а, -е Курчавый, кудрявый. Рибалонька кучерявий. Шевч. 21. Що Варочка громадила та Василька принадила, і чорнявого й кучерявого. Грин. ІІІ. 131. Ой ти, дубе кучерявий, широкий лист на тобі. Мет. 15. Кучеряві верби купають у воді віти. МВ. І. Словник української мови Грінченка