1. Словник синонімів української мови

кучерявитися

КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. (утворюючи хвилясту масу, схожу на завитки). Ранковий легкий туман клубочився над Дніпром (В. Собко); Дим почав клуботатись над припічком, шукав проходу (Панас Мирний); Біла пара клубоче над кіньми (О. Довженко); Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (О. Ільченко); Кублився в заметах вогкий дим (П. Панч); Чад і дим з нори кужелиться (Словник Б. Грінченка); Над будинками кучерявилися димки (Н. Рибак).

КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ (про волосся — завиватися кучерями), ВИ́ТИСЯ, ЗАКРУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: закучеря́витися, зави́тися, закрути́тися. Золотисте волосся, заплетене в товсту косу, кучерявилось над чолом і на скронях (П. Колесник); Чорне волосся вилося кучерями (І. Нечуй-Левицький); Дівчина прийшла без шапки, і темно-золотаві кучері густо закрутились аж на плечах (О. Копиленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучерявитися — (завиватися кучерями) витися, закручуватися. Словник синонімів Полюги
  2. кучерявитися — кучеря́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кучерявитися — див. звиватися Словник синонімів Вусика
  4. кучерявитися — -иться; мн. кучерявляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). || перен. Вирізнятися густим, розкішним листям (про дерева). || перен. Утворювати хвилясту поверхню, схожу на завитки (про хмари, дим і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кучерявитися — КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, виться; мн. кучеря́вляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці, старий, старий дід .. Словник української мови у 20 томах
  6. кучерявитися — Кучеря́витися, -влюся, -вишся, -вляться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кучерявитися — КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, иться; мн. кучеря́вляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці, старий, старий дід.. Словник української мови в 11 томах
  8. кучерявитися — Кучеря́витися, -влюся, -вишся гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17. Словник української мови Грінченка