1. Словник української мови в 11 томах

кучерявитися

КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, иться; мн. кучеря́вляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся).

Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці, старий, старий дід.. Борода біла нижче пояса кучерявиться (Вовчок, І, 1955, 10);

На голові у нього кучерявиться коротке русяве волосся (Вас., І, 1959, 59);

З-під берета її вибивалося пофарбоване рудувате волосся, що кучерявилося після завивки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 543);

// перен. Виділятися густим, розкішним листям (про дерева).

У передсвітанковій імлі кучерявилась велика дика груша (Десняк, II, 1955, 339);

Лісовод говорив стиха, але здавалося, що навколо вже кучерявилися й шуміли молоді діброви (Жур., До них іде.., 1952, 94);

// перен. Утворювати хвилясту поверхню, схожу на завитки (про хмари, дим і т. ін.).

Вилискуючи на сонці, вороні коні швидко помчали по у катаній широкій дорозі на північний захід. Тільки позаду кучерявилася хмарка пилюки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучерявитися — (завиватися кучерями) витися, закручуватися. Словник синонімів Полюги
  2. кучерявитися — кучеря́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кучерявитися — див. звиватися Словник синонімів Вусика
  4. кучерявитися — -иться; мн. кучерявляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). || перен. Вирізнятися густим, розкішним листям (про дерева). || перен. Утворювати хвилясту поверхню, схожу на завитки (про хмари, дим і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кучерявитися — КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, виться; мн. кучеря́вляться; недок. Витися, завиватися кучерями (про волосся). Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці, старий, старий дід .. Словник української мови у 20 томах
  6. кучерявитися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. кучерявитися — Кучеря́витися, -влюся, -вишся, -вляться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кучерявитися — Кучеря́витися, -влюся, -вишся гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17. Словник української мови Грінченка