1. Словник української мови в 11 томах

кучерявити

КУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. кучеря́влять; недок., перех. Завивати кучері.

Дядя Ваня.. тепер вечорами клопотався в голярні, стриг парубкам чуби, кучерявив соромливих дівчат (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 254);

*Образно. Сама весна .. грала й трепетала.., Воронки застилаючи травою. Зелені кучерявлячи поля (Рильський, II, 1956, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучерявити — кучеря́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кучерявити — Завивати; п. ф. КУЧЕРЯВИТИСЯ, витися, завиватися, ок. кучерявіти. Словник синонімів Караванського
  3. кучерявити — -влю, -виш; мн. кучерявлять; недок., перех. Завивати кучері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кучерявити — КУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. кучеря́влять; недок., кого, що. 1. Завивати кучері. Дядя Ваня .. тепер вечорами клопотався в голярні, стриг парубкам чуби, кучерявив соромливих дівчат (В. Земляк); * Образно. Сама весна .. грала й трепетала.. Словник української мови у 20 томах
  5. кучерявити — I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Словник синонімів української мови
  6. кучерявити — Кучеря́вити, -влю, -виш гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех. Словник української мови Грінченка