1. Словник української мови у 20 томах

кучерявити

КУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. кучеря́влять; недок., кого, що.

1. Завивати кучері.

Дядя Ваня .. тепер вечорами клопотався в голярні, стриг парубкам чуби, кучерявив соромливих дівчат (В. Земляк);

* Образно. Сама весна .. грала й трепетала.., Воронки застилаючи травою, Зелені кучерявлячи поля (М. Рильський);

// Утворювати хвилясту поверхню.

В далині чорніє плавучий маяк Маас та свіжий вітер кучерявить дрібні баранці на морі (М. Трублаїні).

2. Говорити або писати вигадливо, туманно.

Кучерявити думки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучерявити — кучеря́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кучерявити — Завивати; п. ф. КУЧЕРЯВИТИСЯ, витися, завиватися, ок. кучерявіти. Словник синонімів Караванського
  3. кучерявити — -влю, -виш; мн. кучерявлять; недок., перех. Завивати кучері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кучерявити — I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Словник синонімів української мови
  5. кучерявити — КУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. кучеря́влять; недок., перех. Завивати кучері. Дядя Ваня.. тепер вечорами клопотався в голярні, стриг парубкам чуби, кучерявив соромливих дівчат (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 254); *Образно. Сама весна .. грала й трепетала.. Словник української мови в 11 томах
  6. кучерявити — Кучеря́вити, -влю, -виш гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех. Словник української мови Грінченка