ластатий

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. з веснянкуватим носом (Ірина Вільде); У парку на сонечку сидів у халаті засмаглий веснянкуватий Свиридон (Ю. Яновський); Ластовинчате обличчя; Ластовинчата дівчина; Я ряба родилася, Чорнявому судилася (П. Чубинський); Закам'яніле, плямисте обличчя ожило, наллялося кров'ю, і Преображенський пройшов до вікна (І. Ле); Руде обличчя масно світилося (В. Кучер); Такий коноплястий із себе (Словник Б. Грінченка); Се був високий, рудий (чоловік).. з недобрим виразом на піганистім лиці (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластатий — ласта́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ластатий — (у ластовинні) ластовинчатий, веснянкуватий. Словник синонімів Караванського
  3. ластатий — див. рябий Словник синонімів Вусика
  4. ластатий — -а, -е, розм. Укритий ластовинням. Ластате обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ластатий — ЛАСТА́ТИЙ, а, е, розм. Укритий ластовинням. Ластате лице з кобилячим профілем у тьоті Каті пашить жаром (Б. Антоненко-Давидович); Харлан добре пам'ятає Ярроу – невеличкого, енергійного чоловіка з рудою, скуйовдженою чуприною, ластатими руками і скорботним виразом очей (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  6. ластатий — ЛАСТА́ТИЙ, а, е, розм. Укритий ластовинням. Ластате обличчя. Словник української мови в 11 томах