ластатий

ласта́тий

-а, -е, розм.

Укритий ластовинням. Ластате обличчя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластатий — ласта́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ластатий — (у ластовинні) ластовинчатий, веснянкуватий. Словник синонімів Караванського
  3. ластатий — див. рябий Словник синонімів Вусика
  4. ластатий — ЛАСТА́ТИЙ, а, е, розм. Укритий ластовинням. Ластате лице з кобилячим профілем у тьоті Каті пашить жаром (Б. Антоненко-Давидович); Харлан добре пам'ятає Ярроу – невеличкого, енергійного чоловіка з рудою, скуйовдженою чуприною, ластатими руками і скорботним виразом очей (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. ластатий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. Словник синонімів української мови
  6. ластатий — ЛАСТА́ТИЙ, а, е, розм. Укритий ластовинням. Ластате обличчя. Словник української мови в 11 томах