ластатий
ЛАСТА́ТИЙ, а, е, розм.
Укритий ластовинням.
Ластате лице з кобилячим профілем у тьоті Каті пашить жаром (Б. Антоненко-Давидович);
Харлан добре пам'ятає Ярроу – невеличкого, енергійного чоловіка з рудою, скуйовдженою чуприною, ластатими руками і скорботним виразом очей (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ластатий — ласта́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- ластатий — (у ластовинні) ластовинчатий, веснянкуватий. Словник синонімів Караванського
- ластатий — див. рябий Словник синонімів Вусика
- ластатий — -а, -е, розм. Укритий ластовинням. Ластате обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ластатий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. Словник синонімів української мови
- ластатий — ЛАСТА́ТИЙ, а, е, розм. Укритий ластовинням. Ластате обличчя. Словник української мови в 11 томах