леговище

ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня); Потім гукнув Жайсака, щоб він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (З. Тулуб); Отут саме вовче тирло (Словник Б. Грінченка); Нараз тут перед ними щось зашелестіло, — мабуть, звір якийсь підкинувся, виполошений із свого леговища (І. Франко); Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О. Донченко); На віддалі тридцяти кроків піднявся з барлога величезний ведмідь (В. Гжицький); З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь (М. Коцюбинський); Знов загриміли ще з більшою силою жуброві роги, розносячи тривогу в сумрачні медведячі гаври (І. Франко); — Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней збахтажено (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леговище — легови́ще іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. леговище — -а, с., діал. Те саме, що лігвище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. леговище — див. берлога Словник чужослів Павло Штепа
  4. леговище — ЛЕГОВИ́ЩЕ, а, с., діал. Лігвище. Ціла та громада мала обступити медведяче [ведмедяче] леговище і очистити його доразу від поганого звіра (І. Франко); Кипить самовар, діти п'ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком. На нього війнуло .. Словник української мови у 20 томах
  5. леговище — ЛЕГОВИ́ЩЕ, а, с., діал. Те саме, що лі́гвище. Ціла та громада мала обступити медведяче леговище і очистити його доразу від поганого звіра (Фр., VI, 1951, 10); Кипить самовар, діти п’ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком. На нього війнуло.. Словник української мови в 11 томах