легуміна

ЛА́СОЩІ мн. (солодкі кондитерські вироби), СОЛО́ДОЩІ мн., СОЛОДЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., СОЛОДНЕ́ЧА розм., ЛА́КІТКА діал., ЛЕГУМІ́НИ діал.; ПУ́НДИК перев. мн., розм., МАНТУ́ЛКИ мн., діал. (перев. про печений виріб). (Марта:) На ласощі розживуться (мати): і прянички, й калачі будуть (С. Васильченко); Лакеї розносили на срібних тацях солодощі та фрукти (П. Кочура); (Варка:) А я тільки б і їла солоденьке! (М. Кропивницький); Везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський); Просив, щоб сказав (Антошик), чого хоче, то.. не пошкодував би й грошей на лакітки (М. Ю. Тарновський); Дубовий сволок, а на нім Медяники і легуміни (М. Старицький); Корзинка була повна подорожніх пундиків (Л. Яновська); Була оце на ярмарку та купила дітям мантулків (Словник Б. Грінченка).

ЛА́СОЩІ мн. (смачна їжа), ДЕЛІКАТЕ́С, ЛАСЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., ПУ́НДИК перев. мн., розм., ЛА́КОМИНА розм. рідко, ЛЕГУМІ́НИ мн., діал.; ВИТРЕБЕ́НЬКИ мн., розм. (приготовлена незвичайним способом страва). І ласощі все тілько їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі, Пухкі з кав'яром буханці (І. Котляревський); В Японії традиційний делікатес — страви з лопухів (з журналу); Все бажалось їй ласенького та добренького (І. Нечуй-Левицький); А на трьох, самих великих (хурах), всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фіги та маслини (М. Макаровський); Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (І. Нечуй-Левицький); Мати завжди підсовувала йому кращий шматок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, — і все Грицеві (С. Добровольський); Там лакомини різні їли, Буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки (І. Котляревський).