легшати

ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар).

ПОЛЕ́ГШАТИ безос. (про звільнення від болю, тривоги, турбот тощо), ПОПУСТИ́ТИ, ВІДПУСТИ́ТИ, ПОЛІВИ́ТИ діал. — Недок.: ле́гшати, попуска́ти, відпуска́ти. Тільки було йому трошки на душі полегшає, як своє лихо розкаже Ївзі (Г. Квітка-Основ'яненко); Марусі, як казала стара Гафійка, "попустило трохи". Жура втомилася і пішла собі за високі гори (Г. Хоткевич); — Схопило її так, що, думали, вже не встане. Захотіла побачити тебе. От і послали листа. А це вже відпустило (Г. Коцюба); Йому полівило (Словник Б. Грінченка).

СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. про мороз, холод); УЛЯГА́ТИСЯ (ВЛЯГА́ТИСЯ) (перев. про явища природи); ЛЕ́ГШАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ВІДПУСКА́ТИ, ВІДЛЯГА́ТИ, УГАВА́ТИ (ВГАВА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ, ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ (про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо); РОЗРЯДЖА́ТИСЯ (про напружену ситуацію). — Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бнути, посла́бти, посла́бшати, послабі́шати, посла́битися, осла́битися, зменшитися, приме́ншитися, зни́зитися, спа́сти, поме́ншати, віддали́тися, пересі́стися, улягти́ся (влягти́ся), поле́гшати, поле́гшитися, відпусти́ти, відлягти́, попусти́ти, притупи́тися, розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз'їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, — думає Кирило, — хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легшати — ле́гшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. легшати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати легшим; прот. важчати. || Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. 2》 кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Тіло його меншає, легшає, немов частина взялась парою або порохом (М. Коцюбинський); Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (В. Логвиненко); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. легшати — Ле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (Догв., Давні рани, 1961, 42); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Згадав я вас,— і якось тихо На серці хорому стає. Словник української мови в 11 томах
  6. легшати — Легшати, -шаю, -єш гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442. Словник української мови Грінченка