легшати
Ле́гшати, -шаю, -шаєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легшати — ле́гшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- легшати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати легшим; прот. важчати. || Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. 2》 кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Тіло його меншає, легшає, немов частина взялась парою або порохом (М. Коцюбинський); Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (В. Логвиненко); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Словник української мови у 20 томах
- легшати — ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар). ПОЛЕ́ГШАТИ безос. Словник синонімів української мови
- легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (Догв., Давні рани, 1961, 42); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Згадав я вас,— і якось тихо На серці хорому стає. Словник української мови в 11 томах
- легшати — Легшати, -шаю, -єш гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442. Словник української мови Грінченка