легшати
ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок.
1. Ставати легшим; протилежне важчати.
Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (Догв., Давні рани, 1961, 42);
// Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися.
Згадав я вас,— і якось тихо На серці хорому стає. Потроху легша давнє лихо. Чи тільки злегшання вдає (Граб., І, 1959, 100).
2. кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.).
Тут вже й знахурка поспіла. І що то, чого не робить, чого не діє: і підкурює, і шепче, і вмива, і злизує — нічого не легша! (Кв.-Осн., II, 1956, 472);
Мені легшає в неволі, Як я їх [вірші] складаю. З-за Дніпра мов далекого Слова прилітають І стеляться на папері (Шевч., II, 1953, 112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легшати — ле́гшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- легшати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати легшим; прот. важчати. || Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. 2》 кому і без додатка, безос. Ставати легше (про поліпшення самопочуття, зменшення горя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- легшати — ЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати легшим; протилежне важчати. Тіло його меншає, легшає, немов частина взялась парою або порохом (М. Коцюбинський); Легшає, викидаючи водяний вантаж, човен (В. Логвиненко); // Зменшуватися в силі вияву; послаблюватися. Словник української мови у 20 томах
- легшати — ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар). ПОЛЕ́ГШАТИ безос. Словник синонімів української мови
- легшати — Ле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- легшати — Легшати, -шаю, -єш гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442. Словник української мови Грінченка