лихословити

ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм., ОЗИВА́ТИ рідше, ПОЧИ́ТУВАТИ розм. рідко, ПОЧИТА́ТИ розм. рідко, КРИ́ТИ фам. рідко, КОБЕНИ́ТИ фам. рідко, ФУ́КАТИ діал., ФУ́КАТИСЯ діал., ПСЯ́ЧИТИ діал., ПСЯКУВА́ТИ діал., ЦАБА́НИ́ТИ діал.; ЛИХОСЛО́ВИТИ (перев. соромітними словами); БАТЬКУВА́ТИ розм., БАТЬКУВА́ТИСЯ розм. (образливо згадуючи батька); МАТЮКА́ТИ розм., МАТЮКА́ТИСЯ розм., МАТІРКУВА́ТИ розм. (вживаючи матюки); ЧОРТИХА́ТИСЯ розм., ЧЕРКА́ТИ розм., ЧЕРКА́ТИСЯ розм. рідше (згадуючи чорта). — Док.: ви́лаяти, нала́яти, обла́яти рідко ви́лаятися, нала́ятися, обізва́ти, проклясти́, набра́ти, узва́ти, пошпе́тити, ви́батькувати, ви́батькуватися, озва́ти. Данилко знаходив батька й вів додому, дорогою він лаяв його всіма словами, які чув од мами (Ю. Яновський); Навіть Брага Левко Іванович, який рідко лається, зараз не дуже добирає слова (О. Гончар); Олекса .. обзиває брата усякими словами (М. Стельмах); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дражни, коли хочеш, щоб статкували (прислів'я); Жінка до мене: — Ти сякий, ти такий, ти затеряв ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну паплюжить (Лесь Мартович); Крик, гармидер і шум. Польові цабанять, В батька-матір кленуть, стадо хочуть загнать (І. Франко); Хіба не вони зневажають ваше добре ім'я, узиваючи Вас хамами та рабами неключими? (П. Куліш); Він, голову піднявши вгору, Кричав, опарений мов пес. Олімпських шпетив на всю губу (І. Котляревський); Заніздра.. хрестив Гудзя не зовсім приємними епітетами (С. Добровольський); (Явтух:) Та й чого ти мене раком озиваєш? (О. Корнійчук); Шарківна почитує (молодицю) і в батька, і в матір, і в рід увесь, аж луна ходить над базаром (С. Васильченко); (Марія Михайлівна:) У нас в полку був один такий партизан, то бувало цілий день лається. ..В окопі чи в засідці сидить і то не втерпить — висуне голову і криє білих (І. Кочерга); По-соромітському не кобенить (Добрість), не виє, Під лавкою в шинку, мов цуцик, не засне (П. Гулак-Артемовський); (Агафія:) Батько гнівався, фукав, ну, але нарешті не боронив, — каже: най буде професором (І. Франко); — Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався, не бив мене так, як шандар (І. Франко); Вона так псячить чоловіка (Словник Б. Грінченка); І чого їм від нього треба? Не курить, не п'є, не лихословить (Л. Дмитерко); Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись.. (Панас Мирний); — Вночі в вагоні ти, Грицьку, інакше говорив. Чи забув, як батькувався сам від обурення? (А. Головко); А пан скажений. ..Ну вже ж і матюкав, сукин син! (Остап Вишня); Хтось матюкався нам услід, ховаючися за тинами... (В. Сосюра); Лаялись (у тюр-мі) страшенно: ... тут кляли й матіркували у все, в що хочете (М. Коцюбинський); Він нервувався й чортихався так, що аж кінь під ним танцював (Д. Бузько); (Стась:) Чорт би забрав усіх Кармелюків на світі! (Пані:) Я ж тебе прошу, як доброго: ..не черкай хоч сьогодні! (С. Васильченко); — Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, — благальним тоном промовила мати (О. Гончар).