лицедій

АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора). Приведіть до мене артистів красивих і серйозних. Я хочу відчути в їх очах благородний розум і високі почуття (О. Довженко); Актор — з'єднуюча ланка між глядачем і драматургом. Виразник ідей, закладених у п'єсі (з газети); Правду казав столичним лицедіям — у заводському товаристві полюбили обдарованого аматора, і він весь пірнув у клопоти клубні (В. Большак); Прийняла (Копачиха) Якима, ..випиталася, де до сеї пори був, яким способом дістався до комедіантів (С. Ковалів); Отак мандрівні кумедіанти й переводили з вистави до вистави Климка та Стецька, змінюючи обставини, життєві подробиці (з мемуарів).

ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм., АРТИ́СТ розм., КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ розм.) ірон. (той, хто вміє удавати з себе не того, ким він є насправді); УДАВА́ЛЬНИК (той, хто удає що-небудь); ОШУКА́НЕЦЬ (той, хто обманув або обманює кого-небудь). Писав він (Т. Шевченко) і про царів,.. показував їх у всій їх потворній та огидній наготі — розпусниками, душогубцями та лицемірами (З. Тулуб); Оті всякі пузатенькі демократи — облудники. Дурили й дурять просту, наївну людину (О. Ковінька); — Ти думаєш, я люблю отих крутіїв, боягузів, пристосовників? (Н. Рибак); — Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (І. Цюпа); Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ'я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський); На згадку людям прийшов старий шабай — висватать, підхвалить, підмогоричить, обдурить в торгу — на те здатний. Кривоприсяжник, манисвіт (К. Гордієнко); Яким же треба бути єзуїтом, щоб однією рукою підписувати закони, а другою інструкції, котрі скасовують ті закони? (В. Канівець); (Монтаньяр:) Та годі вже базікання того! .. Які актори всі ви, жірондисти! (Леся Українка); Микола Павлович припав до спинки фотеля і вперше на своєму віку заплакав. — Комедіант! — тупнула з досадою ногою Ганна Михайлівна (Л. Яновська); Даремними були Іванові побоювання про те, що .. різним завам пощастить підмазати ревізію. Не пощастило. Закінчилась ревізія — закінчилось і панування злодюг та ошуканців (Ю. Збанацький). — Пор. 2. святе́нник.