лицедій
ЛИЦЕДІ́Й, я, ч.
1. заст. Актор.
У Петербурзі, у виставі "Вій", я й виступив перший раз на кону, як лицедій, в маленькій рольці чабана (Збірник про Кроп., 1955, 317);
*Образно. — Я навіть вергуни вмію пекти. — Вергуни? Ха-ха-ха… От молодчина! Ну й дівка! Не дівка, а справжній лицедій (Добр., Очак. розмир, 1965, 23);
// перен., зневажл. Посередній або поганий актор.
Створити образ видатної людини в кінофільмі.. не може простий лицедій, а лише артист — громадянин, справжній художник (Довж., III, 1960, 137).
2. перен. Людина, яка вміє маскувати свої думки, вчинки і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лицедій — лицеді́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лицедій — див. актор; жартівник Словник синонімів Вусика
- лицедій — -я, ч. 1》 заст. Актор. || перен., зневажл. Посередній або поганий актор. 2》 перен. Людина, яка вміє маскувати свої думки, вчинки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лицедій — ЛИЦЕДІ́Й, я, ч. 1. заст. Актор. – І Лісницький справжній талант. Якщо навчати, став би відмінним лицедієм, – згадав Іван Петрович і пансіонного бібліотекаря (Б. Левін); Учитель – трохи актор, лицедій (В. Словник української мови у 20 томах
- лицедій — АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора). Словник синонімів української мови