лялька

ЛЯ́ЛЬКА (дитяча іграшка у вигляді фігурки людини), ЛЯ́ЛЯ розм. В Альонушки була лялька, вона гойдала її на руках і тихенько підспівувала (О. Донченко); Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (В. Сосюра).

ЛЯ́ЛЬКА (макет фігури людини або тварини для театральних вистав), МАРІОНЕ́ТКА. В Грузії і на Україні був досить поширений театр маріонеток (стрижневі ляльки) і ручних (пальцевих) ляльок (з журналу).

МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. (мала дитина); МАЛЕ́НЬКИЙ (про малого хлопчика); МАЛЕ́НЬКА (про малу дівчинку); НЕМОВЛЯ́ (дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина); КРИ́ХІТКА пестл., КРИШЕНЯ́ пестл., КРИ́ХТА пестл. (дуже мала дитина або тварина). І на руках у матері маля Од сонця мружиться і мов піймати хоче щось у повітрі (В. Бичко); І не знають хлоп'ята, Що із цим же ім'ям Біля двору і хати Я гасав маленям (А. Малишко); З хати, двері в яку були прочинені, вирачкувало замурзане по самісінькі вуха дитинча (М. Олійник); Їжачок, Мале дитятко, Сам полив З посівом грядку (М. Стельмах); Віддала Пазя дитиня до мене, а сама до Львова в мамки (Лесь Мартович); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони (вівці) під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... (М. Рильський); Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Ганна Барвінок); .- Він почав з дітьми пиріжки з квасолею ліпити. Не вміє ж, ледачий макогон, а взявся, щоб потішити своїх пуцьвірінків (М. Стельмах); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (С. Чорнобривець); Дитинка вродилась. Мене ґаздиня з служби геть нагнала (І. Франко); Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко); .- Ти вже прокинувся, синочку? А я тобі ляльку привела, дівчинку. Он бач, яка! (О. Довженко); Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (О. Гончар); Спить маленький; матусину руку щільненько Обняли рученята дрібнії (Леся Українка); Маленька встане: — Мамо, мамо, А де наш тато? (П. Воронько); З-за цегельні торохтів віз. Їхали молодиці з немовлятами (О. Кундзич); Іноді Максиму Тадейовичу випадало йти з дому в той час, коли мами і бабусі розбирали своїх крихіток з дитячого садка (Ю. Мартич); Спи, моя крихто, рости крилата, Дітки вже сплять малі (Я. Шпорта). — Пор. 1. дити́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лялька — ля́лька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ля́льки Орфографічний словник української мови
  2. лялька — Іграшка, цяцька, забавка; П. маріонетка, сліпе знаряддя, виконавець чужої волі. Словник синонімів Караванського
  3. лялька — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. лялька — [л’ал'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. -л'ки, -л'ок дв'і л'ал'кие Орфоепічний словник української мови
  5. лялька — -и, ж. 1》 Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. || Макет фігури якої-небудь істоти, зроблений з будь-якого матеріалу. || Макет фігури людини або тварини для театральних вистав. 2》 перен. Безвольна людина або людина, якою розважаються. || Те саме, що маріонетка 2). 3》 розм. Те саме, що ляля 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лялька — ЛЯ́ЛЬКА, и, ж. 1. Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. Щира і мила, сама з тою лялькою схожа, Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа! (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. лялька — И, ж. Гарненька дівчина. Сновидіти лялькою, з голови якої стирчить мобіла (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
  8. лялька — Ля́лька, -льки, -льці; ляльки́, ляльо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лялька — ЛЯ́ЛЬКА, и, ж. 1. Дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. Щира і мила, сама з тою лялькою схожа, Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа! (Щог. Словник української мови в 11 томах
  10. лялька — Ля́лька, -ки ж. Кукла. Левиц. І. 390. Була в мене наміточка й ту дітки украли, на ляльки подрали. Мет. ум. лялечка. вистроїлась як лялечка. Какъ куколка одѣлась. Ном. № 218. а ні лялечки не видко. Ни души не видно. Ном. № 1919. Словник української мови Грінченка