мабуть

МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм., ВІ́ДАЙ розм., АЧЕ́Й розм., МА́БУ́ТИ заст., МА́БІ́ТЬ діал., МАЙ діал., БЕ́ЗМАЛЬ діал.; НАДІ́СЬ (НАДІ́ЙСЬ) розм. (з відтінком вірогідності); МО́ЖЕ, МОЖЛИ́ВО, МО' діал., ПРАВДОПОДІ́БНО діал. (уживається для вираження припущення). Над самою річкою стояло здорове шатро, мабуть, якогось багатого цигана (І. Нечуй-Левицький); Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря" (Т. Шевченко); Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали (М. Коцюбинський); — За участь в такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); — Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще, допевне, з тих, що собі наскладали крадьки (Лесь Мартович); Попався під ноги якийсь плай. Був, очевидно, якийсь давній, закинений, бо часто зовсім зникав з-під ніг (Г. Хоткевич); Щось, видно, хороше твердив Шестірний (Панас Мирний); Отямилась (Зінька) тільки на городі в дядька Гордія — видко, впала через тин, як бігла (А. Головко); Розмова Полі почала доходити ще глухіше — очевидячки, жінка перейшла до трюму (Ю. Яновський); І коваль, Зінчин батько, пробі, запишеться (А. Головко); — Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло! — Та воно, пак, і не сто, А п'ятдесят було (С. Руданський); Ледве чутно скрипнули двері, — відай, хтось вийшов з хати (І. Франко); Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей (О. Підсуха); Вдарив і грім похоронний... Нічого, мабути ждать: Треба людині сторонній Шану останню віддать (П. Грабовський); Говорив (Іван) тоді за призви, що його, май, в москалі візмуть... (Леся Українка); Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка); — Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки (І. Нечуй-Левицький); Може, ставши льотчиком відомим, Пронесеш ти славу на крилі, А можливо, будеш агрономом Не в надхмар'ї, просто на землі (П. Дорошко); (Левко:) А чого ж це, молодиця, плачете? Мо', горе яке, мо', біда яка настала? (С. Васильченко); Ключ від мого покою забирав з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мабуть — (уживається для вказівки на непевність) либонь, напевно, очевидно, можливо, розм. ачей. Словник синонімів Полюги
  2. мабуть — ма́бу́ть вставне слово незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. мабуть — пр., певно, здається, видно, напевне, очевидно, десь, либонь, жм. мать, г. відай, запевне. Словник синонімів Караванського
  4. мабуть — Ачей, бачити, бува, буває, видати, видать, видко, видно, відай, вочевидь, десь (розм.), довідне, допевне, достеменно, достоту, достотно, запевне, запевно, здається, здовідно, знати, імовірно, ймовірно, либонь, мабіть, мабудь, майбуть, майть, мать... Словник синонімів Вусика
  5. мабуть — мабуть-таки, діал. мабіть, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мабуть — МА́БУ́ТЬ, діал. МА́БІ́ТЬ, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. мабуть — Ма́бу́ть, присл. (з ма́є бу́ти, а не ма́будь) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мабуть — МА́БУ́ТЬ, діал. МА́БІ́ТЬ, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! (Шевч. Словник української мови в 11 томах