мабуть

Ачей, бачити, бува, буває, видати, видать, видко, видно, відай, вочевидь, десь (розм.), довідне, допевне, достеменно, достоту, достотно, запевне, запевно, здається, здовідно, знати, імовірно, ймовірно, либонь, мабіть, мабудь, майбуть, майть, мать, мо, може, можливо, надійсь, надісь, напевне, напевно, нестеменно, очевидно, очевидячки, очевидьки, певне, певно, правдоподібно, сподівано, схоже, чей, чень

Фразеологічні синоніми: а може; а може таки; бува й таке; видима річ; може бути; може статися; можлива річ; на вигляд; чого доброго; таке як... (таке як розвидняється); треба гадати; цілком імовірно; чого доброго; як видно

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мабуть — (уживається для вказівки на непевність) либонь, напевно, очевидно, можливо, розм. ачей. Словник синонімів Полюги
  2. мабуть — ма́бу́ть вставне слово незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. мабуть — пр., певно, здається, видно, напевне, очевидно, десь, либонь, жм. мать, г. відай, запевне. Словник синонімів Караванського
  4. мабуть — мабуть-таки, діал. мабіть, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мабуть — МА́БУ́ТЬ, діал. МА́БІ́ТЬ, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. мабуть — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
  7. мабуть — Ма́бу́ть, присл. (з ма́є бу́ти, а не ма́будь) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мабуть — МА́БУ́ТЬ, діал. МА́БІ́ТЬ, вставн. сл. Уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні; певно, очевидно. Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! (Шевч. Словник української мови в 11 томах