малювання

ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Гончар); Він.. любив тільки свої книжки та малювання, та голосну бандуру (П. Куліш); — А ви любите мальовництво? Ви малюєте? — чеплявся Фесенко до Сані (І. Нечуй-Левицький).

МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. фарбами на полотні, картоні, дошці тощо); ПОЛОТНО́, ПОЛО́ТНИЩЕ (звичайно на тканині); МІНІАТЮ́РА (невеликого розміру). Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (М. Рильський); Ось привезли і малювання Роботи первіших майстрів (І. Котляревський); А скільки образків версальських, Малярських кунштів і божків (П. Гулак-Артемовський); Ідоли і малюнки первісних людей часто були намальовані різними барвами, але, звісно, те малево було дуже невеликого хисту (Леся Українка); Хата простора, чиста.. по стінах під склом картини (Панас Мирний); Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (О. Ільченко); На коминку багато ескізів, мініатюр і всякої скульптури (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малювання — малюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. малювання — див. МАЛЯРСТВО. Словник синонімів Караванського
  3. малювання — -я, с. 1》 Дія за знач. малювати й малюватися 1). 2》 Те саме, що малюнок 1). || Настінний живопис. 3》 збірн., рідко. Картини, малюнки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малювання — МАЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. малюва́ти 1 і малюва́тися 1. Пристав [Т. Шевченко] до маляра-диякона, маючи на думці навчитися малювати, бо до малювання ще змалечку мав велику охоту (Панас Мирний); Франя часто можна було бачити на ґанку... Словник української мови у 20 томах
  5. малювання — Малюва́ння, -ння, -нню, -нням, в -нні (дія), але мальо́вання (малюнки) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. малювання — МАЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. малюва́ти й малюва́тися 1. Пристав [Т. Шевченко] до маляра-диякона, маючи на думці навчитися малювати, бо до малювання ще змалечку мав велику охоту (Мирний, V, 1955, 309)... Словник української мови в 11 томах
  7. малювання — Малюва́ння, -ня с. 1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. Левиц. І. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Котл. Ен. IV. 24. Гарним малюванням стіни обвішані. К. Д. Сер. 31. Словник української мови Грінченка