малювання

МАЛЮВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. малюва́ти й малюва́тися 1.

Пристав [Т. Шевченко] до маляра-диякона, маючи на думці навчитися малювати, бо до малювання ще змалечку мав велику охоту (Мирний, V, 1955, 309);

Чимало романтичних елементів трапляється в мовному малюванні портрета (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 496);

[Марція:] Жінки на Сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Л. Укр., III, 1952, 178).

2. Те саме, що малю́нок 1.

Подер [керівник канцелярії], пошматкував моє малювання на дрібні шматочки та й шпурнув мені в вічі (Н.-Лев., IV, 1956, 313);

Йому ще ніколи не доводилося спати на голландському ліжку, на чорному старовинному ліжку, широке узголів’я якого було заповнене малюваннями (Загреб., Європа 45, 1959, 336);

// Настінний живопис.

Мені снився величний зруйнований храм; Обгорілії стіни не мали дахів, Малювання пропало від диму й від плям (Сам., І, 1958, 114).

3. збірн., рідко. Картини, малюнки.

Гарним малюванням стіни обвішані (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малювання — малюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. малювання — див. МАЛЯРСТВО. Словник синонімів Караванського
  3. малювання — -я, с. 1》 Дія за знач. малювати й малюватися 1). 2》 Те саме, що малюнок 1). || Настінний живопис. 3》 збірн., рідко. Картини, малюнки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малювання — МАЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. малюва́ти 1 і малюва́тися 1. Пристав [Т. Шевченко] до маляра-диякона, маючи на думці навчитися малювати, бо до малювання ще змалечку мав велику охоту (Панас Мирний); Франя часто можна було бачити на ґанку... Словник української мови у 20 томах
  5. малювання — ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Словник синонімів української мови
  6. малювання — Малюва́ння, -ння, -нню, -нням, в -нні (дія), але мальо́вання (малюнки) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. малювання — Малюва́ння, -ня с. 1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. Левиц. І. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Котл. Ен. IV. 24. Гарним малюванням стіни обвішані. К. Д. Сер. 31. Словник української мови Грінченка