малювати
МАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами тощо.
Вміла [Мелася] і цвіточки малювати, мов живі (Кв.-Осн., II, 1956, 373);
Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяли фарби подарувати, акварель називається (Ю. Янов., І, 1958, 266);
Удень, звичайно, дома сидить [художник], — все малює (Головко, II, 1957, 192);
*Образно. Ніч. Тихо. На вікнах усе хтось малює, квітки з білого мережить (Вас., Вибр., 1954, 77);
Над гаєм синім малюють блискавки грозу (Сос., Близька далина, 1960, 185).
◊ Хоч малю́й, хоч цілу́й, жарт. — дуже гарний на вроду.
У гніву, зопалу не завважила [молодиця], що коло дверей стоїть такий галанець [елегантний хлопець] — хоч малюй, хоч цілуй (Вовчок, VI, 1956, 284).
2. рідко. Те саме, що фарбува́ти.
В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Фр., IV, 1950, 92);
Бере [єгиптянин] відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Л. Укр., II, 1951, 247);
// Накладати на обличчя грим, фарбу.
Уже в неї.. личко поблідло-пожовкло; .. приходилося підмальовувати червцем. 1 вона малювала (Мирний, III, 1954, 385).
3. перен. Зображувати словами; описувати.
[Гострохвостий:] Оленка зовсім не така, як ви малюєте; то ваш язик такий гарний, що з-під нього виходить якось все гарно (Н.-Лев., II, 1956, 517);
Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292);
Передова література минулого малювала одну за одною тисячі людських драм, викликаних власницькими почуттями й боротьбою за власність (Талант.., 1958, 27).
4. перен. Виклика́ти в уяві, свідомості певні образи, картини.
Думка малювала тяжкі болі жіночі, крики і страждання дитини (Мирний, І, 1954, 271);
Жах малював усе страшніші й страшніші картини. Од неспокою люди не могли всидіти в хаті (Коцюб., II, 1955, 96);
Нарешті настав день змагань, і все було так, як малювала в своїй уяві Зіна (Ів., Вел. очі, 1956, 85).
Значення в інших словниках
- малювати — малюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- малювати — МАЛЮВАТИ – РИСУВАТИ Малювати, -юю, -юєш. Зображати когось, щось на площині олівцем, пером, фарбами тощо; переносно – зображати словами, викликати в уяві певні образи тощо. Пох.: малюнок, малювання. Рисувати, -ую, -уєш. Креслити. Пох.: рисунок, рисування. Літературне слововживання
- малювати — (речі) фарбувати; (обличчя — ще) гримувати; (дерева) змальовувати, зображати, відтворювати, (пером — ще) описувати; (в уяві) вимальовувати, уявляти. Словник синонімів Караванського
- малювати — -юю, -юєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами тощо. 2》 рідко. Те саме, що фарбувати. || Накладати на обличчя грим, фарбу. 3》 перен. Зображувати словами; описувати. 4》 перен. Викликати в уяві, свідомості певні образи, картини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малювати — МАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого – що і без дод. 1. Зображувати кого-, що-небудь на площині олівцем, пером, фарбами і т. ін. Вміла [Мелася] і цвіточки малювати, мов живі (Г. Квітка-Основ'яненко); Я дуже люблю малювати. Словник української мови у 20 томах
- малювати — (-юю, -юєш) недок.; мол. Палити. Він малює в курилці (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
- малювати — хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Молодий (хлопець). А гарний — хоч картину малюй (І. Фразеологічний словник української мови
- малювати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
- малювати — Малюва́ти, -лю́ю, -лю́єш; малюва́в, -ва́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- малювати — Малювати, -люю, -єш гл. 1) Писать (красками), живописать; рисовать. Не такий страшний чорт, як його малюють. Ном. № 4233. 2) Красить, малевать, расписывать. Ой там на горі, малювали малярі, малювали, рисували чорні брови мої. Чуб. V. 15. 3) Изображать. Словник української мови Грінченка