1. Словник синонімів української мови

марити

МА́РИТИ (безладно, безтямно говорити в гарячці або вві сні), МАЯ́ЧИ́ТИ розм. Ольга занедужала. Вночі вхопило, гаряча вся і щось марить (О. Копиленко); У такому стані говорив (Степан) щось незрозуміле, маячив (В. Гжицький).

МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИ розм.; ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). — Пор. вимрі́ювати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марити — ма́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. марити — Мріяти, поет. снити, о. будувати казкові замки; (в гарячці) маячити, блудити словами. Словник синонімів Караванського
  3. марити — див. мріяти Словник синонімів Вусика
  4. марити — [мариетие] -р'у, -риеш; нак. мар, мартеи Орфоепічний словник української мови
  5. марити — -рю, -риш, недок. 1》 без додатка, про кого – що, з інфін., а також із спол. що, щоб, як. Те саме, що мріяти. || ким, чим. Весь час думати, говорити про когось, щось. 2》 Безладно, безтямно говорити в гарячці або уві сні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. марити — МА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. без дод., про кого – що, з інфін., також із спол. що, щоб, як. Те саме, що мрі́яти. Виїздячи з дому, я собі марив, що зможу запросити Вас до своєї хати на місяць (М. Словник української мови у 20 томах
  7. марити — Ма́рити, ма́рю, ма́риш, -рять; мар, ма́рмо, ма́рте про що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. марити — МА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. без додатка, про кого — що, з інфін., а також із спол. що, щоб, як. Те саме, що мрі́яти. Ти казав: — Ой, як хочу туди!... Словник української мови в 11 томах
  9. марити — Марити, -рю, -риш гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11. Словник української мови Грінченка